В Ірпінському ліцеї інноваційних технологій відбулися тренінгові заняття з вивчення спадщини Лесі Українки, під час яких учні досліджували її біографію, аналізували художні образи та ідеї, закладені в творах письменниці. Захід відбувся в рамках Декади суспільно-гуманітарних та оздоровчих дисциплін.

Однією з тем дискусії стало обговорення реакції влади на смерть поетеси та її похорон, який став актом протесту. Леся Українка померла в Сурамі, селищі в Грузії, у 1913 році. Однак навіть після її смерті імперська влада боялася сили її слова. Поховання в Києві відбувалося під суворим наглядом кінної поліції — було заборонено виголошувати прощальні промови, а жандарми ретельно перевіряли всі написи на вінках. Проте це не зупинило киян: сотні людей прийшли віддати останню шану письменниці. Перед самим Байковим кладовищем труну на плечах несли шість жінок — подруги Лесі Українки та видатні діячки української культури. Натовп не розходився ще довго, мовчки висловлюючи протест проти заборон.

Леся Українка була однією з перших, хто висловив ідеї фемінізму та чайлдфрі в українському суспільстві, підкреслюючи право жінки обирати власний життєвий шлях. Її твори та публічні виступи відображали глибоке переконання у рівності жінок, виступаючи проти традиційних гендерних ролей.

«У біографії Лесі Українки є чимало незручних для кремля фактів, які за радянських часів ретельно приховували. Сьогодні учні, слухаючи ці історії, мають можливість по-новому осмислити роль поетеси в історії та культурі України», — зазначила директорка ІЛІТу Марія Гостін.