Зазвичай, коли чуєш слово «хакатон», уявляєш ноутбуки, піцу й нічні брейншторми. Але цього разу — не про код, а про виклики масштабу країни. Як відновлювати Україну — технологічно, інженерно, по-чесному?
📍 В Ірпені відбувся Хакатон інноваційних рішень — ініціатива Ірпінського ліцею інноваційних технологій за підтримки Молодіжного парламенту Ірпеня та міської ради. Це була платформа, де зустрілися молоді розробники, урядовці, інвестори, освітяни, школярі — щоб перетворити ідеї на проєкти, а мрії — на дієві цифрові рішення.
❓Як будувати міста, де можна жити, а не виживати?
❓Як одночасно захистити інвестора, забудовника і мешканця?
❓Як очистити містобудування від ручного управління, корупції й зловживань?
Ці запитання стали не просто темами — а відправними точками для реального діалогу.
📲 Розповіла про те, як працює Єдина електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), яка вже сьогодні автоматизує ключові процедури, прибирає суб’єктивний вплив, захищає інвесторів і відкриває містобудування для суспільства. А ще — про цифрові реєстри пошкодженого житла, механізми компенсацій, реформу житлової політики та роль цифрових інструментів у модернізації країни.
💡 Цифровізація — це не тільки про конфорт. Це про правила гри, в яких немає «своїх» і «чужих». Це фундамент для прозорого, справедливого та швидкого відновлення. Бо без системності ми ризикуємо відбудовувати не країну, а старі схеми.
І так, хтось назве це «цифровою диктатурою». Але ця диктатура — не про тиск, а про рівність. Диктатура прозорих процесів, відкритих даних і логіки. Саме таку архітектуру рішень заслуговує Україна.
Мене надихає бачити, як діти яку бачать війну мислять категоріями майбутнього. Їхні ідеї — не з підручників. Вони про те, що справді болить, і про те, що справді потрібно країні. І головне — вони не чекають, поки за них щось змінять. Вони вже будують те, у що вірять.


Джерело: Олена Шуляк